Сергій Асафатов - Гірка

АСАФАТОV - Гірка

Випити б до дна гіркої,
Так, щоб з очей аж сльози,
Оскома від терпкої.
Я пам'ятаю, звідки я і хто я.
Да, буває, с*ка, шось душі нема спокою.
Випити я мушу щось, що зігріє тіло й душу,
Поки не поклав ще
Мушу.
Пробачте,
Пробачте за пісні ті сумні всі.
С*ка, шо ж ми люди всі такі складні?

Да, бувало, жорстко приземлявся
Но не було ще такого, шо би впав і не віджався Сам
Завжди була соломинка та за яку чіплявся
З останніх сил до берега вертався Сам
Да, дякую дякую усім, хто зустрічався
Да, бувало буксував но завжди вигрібав
А це життя
Хтось, ху*зна хто зайшов і в руки дав
Но куди Шо І як
Ні*уя не сказав
Ні*уя не показав